Fotoinform

Василь Іванович Гурін народився 18 березня 1939 року в селі Джурчи (Первомайське, Крим) в селянській родині.

В 1954-1959 роках навчався в Сімферопольському художньому училищі, а вже в 1959 року вступив до Київського державного художнього інституту на факультет живопису, де навчався у Миколи Писанки, Карпа Трохименка, Миколи Стороженка. З 1969 року він викладав у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури України. У 1987 році став професором, а з 1989 року - очолив кафедру живопису і композиції. Далі керував навчально-творчою майстернею станкового живопису. У викладацькій діяльності притримувався принципу не нав’язувати своїм учням власну думку, а лише намагався в них розкривати талант та їх власні творчі здібності. Через пояснення та наочне зображення гармонії навчав розгадувати секрети натури, загострювати внутрішні відчуття для пізнання загадковості творів. 

За заслуги у розвитку українського образотворчого мистецтва та високу професійну майстерність в 1992 році В. Гуріну присвоєно почесне звання «Народний художник України». Протягом 1997-2005 років очолював Київську організацію Національної Спілки художників України.
Василь Гурін відразу заявив про себе як художник із самобутнім образним мисленням. Працював у галузі станкового живопису. Був автором тематичних картин, портретів, пейзажів та натюрмортів. Його роботи проникливі, чуттєві та емоційні. Залишаючись вірним реалістичній школі живопису, він уникає схоластики умовності або натуралізму. В останні роки особливе місце в творчості художника займає оспівування та возвеличення природи. Пейзажі ніби музична симфонія у фарбах - неповторні, ліричні і завжди несуть в собі світло та позитив. В. Гурін проводив багато часу серед природи, відкриваючи нові горизонти мистецького горіння. Саме серед чистих спокійних ландшафтів йому вдавалося впіймати особливу мить та назавжди зберегти її на полотні. Художник завжди залишався аполітичним та незалежним, писав саме те, що його хвилювало та надихало.

В експозиції «Мистецьке горіння» пам’яті народного художника України представлені пейзажі В. Гуріна з фондового зібрання обласного художнього музею «Зимовий вечір» (1979) та «Осінь» (1979), які розкривають уміння переконливо відтворювати неповторне розмаїття краси України. В своїй творчості митець вдало гармонізує насиченість, бурхливість живопису з підпорядкованою чіткому задумові композицією. Роботи вирізняються символізмом, оригінальною композицією, пошуками співвідношень теплих та холодних кольорів.

Особливо актуальною являється картина «Осінь» із зображенням пейзажу представленого палітрою кольорів притаманних лише осінній порі року, яка нагадує відвідувачам про краєвиди за вікном. Композиція твору на перший погляд проста, особливу увагу привертає постать художника за роботою на лісовій галявині. Та це лише на перший погляд. Придивившись уважніше розумієш, що вона розповідає цілу історію та сповнена символізму. Адже Василь Гурін сам любив творити усамітнившись серед мальовничих куточків природи.

Перестало битися серце Василя Івановича 10 вересня 2018 року. Похований митець на Звіринецькому кладовищі у Києві, але на цьому його історія не зупинилась, адже він започаткував мистецьку династію - справу художника продовжують син та онук. Його роботи зберігаються у відомих українських та закордонних музеях, а також в приватних колекціях. Творчий доробок завжди нагадуватиме про великий талант майстра.

Анна Недлінська