Fotoinform

Етнографічний проєкт “Баба Єлька” презентує восьму серію однойменного документального циклу, присвячену Онуфріївській громаді, а саме жителям села Успенка. До фільму увійшла історія 86-річної Параски Марченко, яка більшу частину свого життя працювала таксисткою, пісні місцевого фольклорного колективу “Козачка”, найстарішою солісткою якого є Таїсія Шумська, яка народилася у 1940 році. Крім цього, у циклі чи не вперше прозвучить інформацію про традицію “хованок від смерті”, про яку розповість 88-річна Надія Колісник. До слова, агенткою в Успенці стала староста села Тетяна Плітка, яка саме мала відпустку, адже з перших днів війни мобілізувалась, ставши до лав тероборони.

Відтак, знайомство з Успенкою команда «Баби Єльки» почала з оселі Параски Антонівни Марченко 1938 р.н. , яка не один рік пропрацювала таксисткою, а якщо вірити її словам, то майже все своє свідоме життя. Ще лише чотири роки тому вона не покидала кермо своєї «Волинянки».

Параска Антонівна пригадала свій досвід водіння, пережитий осуд з боку односельців й насамкінець вразила історією про свого рідного діда Миколу, який був одним із тих, хто розкуркулював односельців і навіть дружину з донькою.

Про ці події минувшини бабуся Параска повідала творцям циклу, прийшовши в гості до своєї сестри Любові Бузько 1950 р.н. , яка, до речі, передала до Етнолабораторії «Баба Єлька» старовинний вишитий рушник на домотканому полотні. Крім цього, жінка дозволила зафільмувати дві старовинні домоткані сорочки, вишиті червоним та чорним хрестиком.

Наступною точкою на карті села Успенка став місцевий Будинок культури, де знімальну групу чекав фольклорний колектив «Козачка». Попри сім місяців «мовчання», війну та дітей на фронті, жінки погодилися заспівати на камеру, адже пісню сприймають не як розвагу, а як медитацію чи терапію.

Серед іншого, до серії увійшов і життєпис Надії Сергіївни Колісник, яка народилася у 1936 році. Саме вона розповіла про свої приготування до власного похорону, показала вузлик «на смерть», який почала складати після шістдесяти років. Попри приготування до відходу у потойбіччя, від бабусі Надії команда «Баби Єльки» вперше почула про успенську традицію ховатись від смерті під час святкування Різдва, якої неухильно дотримувалися її батьки й усі інші односельці.

«Онуфріївська громада стала ще однією нашою великою любов’ю не лише через знайомства з неймовірними людьми, а й через райські краєвиди. Ми багато чого не встигли- навчитись в'язати успенські віники чи випікати традиційне різдвяне печиво. Це надихає на подальші візити і обіцяє відкриття. А ще я запам`ятала одну фразу: «Ма, співайте». Вона для мене дуже значуща, вона – як один із меседжів «Баби Єльки», - коментує Інна Тільнова, голова ГО «Баба Єлька».

Переглянути серіал «Баба Єлька» можна на ютуб-каналі проєкту.

Створення документального циклу «Баба Єлька» стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Зміст документального циклу не обов’язково відображає погляди USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.