Fotoinform

Портрет Євгена Маланюка» (2001 – 2006), автор якої - заслужений художник України, член Національної спілки художників України Андрій Надєждін.

Культуролог Оксана Пахльовська у передмові до видання із циклу «Бронебійна публіцистика» – «Євген Маланюк «Малоросійство. Нариси з історії нашої культури» написала: «Євген Маланюк – письменник, який був «завжди – проти течій», який вів «когорти» своїх віршів «в обличчя творчих катастроф». Його ненавиділа і боялася радянська влада. Повернувшись своїми книжками в Україну від початку Незалежності, Маланюк став непримиренно критичним нашим сучасником».

Маланюк - геніальна особистість, саме у нашому місті зміцніли і розвинулися багатогранні обдарування Маланюка: до живопису (він відвідував рисувальні класи Феодосія Козачинського), до музики (усе життя він захоплювався Бетховеном, Грігом, жодного публічного виступу без музики у нього не було) та ін.

У 2007 році фондове зібрання Кіровоградського обласного художнього музею поповнилося живописною роботою «Співець Степової Еллади. Портрет Євгена Маланюка», (2001 – 2006 рр.) відомого кропивницького митця Андрія Надєждіна.

НАДЄЖДІН АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ, заслужений художник України (2013), Член Національної спілки художників України (1991). Лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінаціях «новітні спрямування» та «мистецтвознавство та історія мистецтв». У 2009 році був представлений в Кіровограді на міській Дошці пошани у номінації «Кращий діяч мистецтв».

Картина «Співець Степової Еллади. Портрет Євгена Маланюка», вперше була представлена на Всеукраїнській виставці «Історія і сучасність в образотворчому мистецтві» приуроченій 10-й річниці незалежності України» у Національному комплексі «Експоцентр України» 22-28 серпня 2001 року (м. Київ).

Ідея створення композиції виникла у Андрія Надєждіна під час роботи над оформленням книги Леоніда Куценка «Dominus Маланюк. Тло і постать». За словами самого художника «…робота над картиною була довготривалою, вона переписувалася декілька разів. Центром композиції твору є портрет Євгена Маланюка основою образу якого стало фото поета американського періоду з трубкою в білому плащі, уява художника це як - повернення поета на Батьківщину в сучасні степові простори Новоархангельська де і нині шумить полин та квітують мальви. Зображений у верхньому куті картини хлопчина – це маленький Євген який прочиняє двері запрошуючи нас до свого історичного і духовного кола в якому є Іван Мазепа та козацька слава чорноморських походів, іонійська пам’ять грецької Аркадії та римської зброї. За спиною образу Євгена Маланюка два хрести, як месіанські символи віри. Біля чорного - зазнавший поразки, але непереможений козак армії УНР, біля білого - шестикрилий Серафим – червоний ангел, що дуднить в бойового рога закликаючи на допомогу небо. Завершує композиційне коло чарівний птах Фенікс, який, за уявленням стародавніх народів фінікійців, єгиптян, греків – коли відчував наближення смерті будував гніздо з пахучих гілок на верхів'ї дерева, і там його спалювало сонце, але за легендою одразу ж воскресає з попелу. У переносному значенні він є - символом безсмертя та відродження».

Саме про відродження свідчить уривок із «Степової Еллади» Євгена Маланюка:
Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Прокинеться, зітхне, і буйна тирса
Зеленим морем знов на нім зросте,
І побіжать зелені хвилі.
Ширша
За синє море встане широчінь.
О земле вічна, ти — одна на світі! …»

Треба зазначити, що в експозиції відділу музею – картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» представлено триптих народного художника СРСР, одного з засновників «суворого стилю» в мистецтві Петра Оссовського (1925-2015), присвячений нашому краю. Назву цього твору - «Степова Еллада» (2007) – видатний художник-земляк запозичив у славетного поета-земляка Євгена Маланюка. Саме в цьому словосполученні Петро Павлович знайшов поєднання любові та величі, якої достойна земля, яка на особисте переконання художника дала йому життя та все необхідне, щоб здійснити своє життєве призначення – оспівувати землю та людей, які на ній живуть і працюють. У цьому творі Петро Оссовський освідчився у любові до своєї Батьківщини, відобразив її сувору первозданну поезію, яка надихає нас відчути поєднання сьогодення та минулого у вікових образах шляху, одинокої тополі та скіфського кургану.
Триптих «Степова Еллада» був подарований нашому музею (у складі колекції робіт митця) під час відкриття галереї у травні 2007 року. А вже у 2013 році авторський варіант цього триптиху було передано особисто Петром Павловичем Оссовським Національному художньому музею України.

Олена Степанок – завідувач відділу науково-просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею,
Анатолій Кімнатний – завідувач відділу музею – картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна»