Fotoinform

Війна, що котилася Україною з заходу на схід, а потім зі сходу на захід забирала мільйони життів. Українці гинули в боях, пережили голод, холокост, депортацію та окупацію, насильницьке вивезення на примусові роботи, жах нацистських концентраційних та радянських фільтраційних таборів тощо.

Трагедія Другої Світової війни торкнулася кожної української родини. Війна пройшла по українській землі, зібравши свій страшний урожай жертв, ті, хто вижив в тому пеклі, на все життя отримав не лише фізичні, а й моральні рани. Найбільшою трагедією для України і українців було те, що вони змушені були в деяких моментах воювати одні з одними, будучи в арміях воюючих країн.
В ці дні на початку травня ми згадуємо тих, хто назавжди залишився на полях битв, віддавши найцінніше, що є сьогодні в людини, власне життя, виборюючи кожен свої ідеали, українці збираються родинами, ідуть на кладовища покласти квіти та запалити свічку пам’яті…
В експозиції «Не згасне вогонь пам’яті» представлені до огляду роботи майстрів пензля, які репрезентують епоху Другої Світової війни.

Художники намагаються показати весь трагізм подій, жертовність учасників, силою мистецтва вони доносять до сучасного покоління українців суть того, що відбувалося в ті страшні роки. Мистецькі твори Володимира Федорова «Портрет Наумова» (1978); Феодосія Бочкова «Прифронтова ніч» (1943); Олександра Фойницького «Корабель тоне» (1962); Петра Кодьєва «Сполох», (1954); Ескіз до роботи Петра Кодьєва «Окупація» (1950-ті роки); Петра Оссовського «Переможний травень» (1980) стали основою представленої до огляду експозиції.

У 2014 році Україна вперше приєдналася до європейської традиції відзначення Дня пам’яті та примирення, символом цих днів став мак. Ми пам’ятаємо, яким страшним жахом для українців була Друга Світова війна. Ця пам'ять сьогодні робить українців сильнішими, вона є запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Микола Правда