Fotoinform

Утворення сучасного Кропивницького в середині XVIII століття пов’язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. В самому центрі сучасної України постало місто, в якому співіснували різні культури, цивілізації, релігії.

В свій час сучасний Кропивницький був складовою стародавніх Скіфії та Сарматії. У XIV-XV cт. територія нашого міста стала прикордонням із землями, на яких осідали литовські, польські, турецькі, татарські феодали, що стало поштовхом для виникнення тут на зламі XV-XVI cт. козацтва та перетворення нашого краю на складову Запорізької Січі. Пізніше естафету військових утворень на сучасних центрально українських землях прийняла фортеця Святої Єлисавети – база Російської імперії на кордоні з «басурманами».

Саме біля фортеці, пізніше злившись з навколишніми хуторами, селами та козацькими зимівниками і з’явилось повітове місто Новоросійської, пізніше Херсонської губернії - Єлисаветград. Слід відзначити, що Єлисаветград свого часу був цілком європейським містом за рівнем благоустрою, краси, чистоти, культури та освіти. Місто було одним із перших в Російській імперії, де з’явився трамвай, телеграф, телефонна станція. Кропивницькому (Єлисаветграду) випала велика честь стати колискою українського професійного театру, на весь світ відомі імена славетних корифеїв – Марка Кропивницького, Івана Карпенка-Карого, Марії Заньковецької, Миколи Садовського. Окремою гордістю нашого міста є його архітектура. Історичну частину міста складають будинки, створені за індивідуальним замовленням в різних архітектурних стилях. Їх авторами стали видатні архітектори Андрій Достоєвський, Яків Паученко, Олександр Лішневський. В останні роки кропивницькі архітектори при забудові центра міста намагаються органічно поєднати нові споруди зі старою архітектурою, використовуючи архітектурний стиль «еклектика» (поєднання різних архітектурних стилів) та будуючи сучасні будівлі під старовину. 

В експозиції «Кропивницький очима художників» представлені до огляду такі роботи майстрів живопису як О.В. Демиденка «Басейн» (2010), А.Ю. Ліпатова «Бабуся» (2005), А.М. Янєва «Ковалівський міст» (2009), А.Д. Кімнатного «Місто Кіровоград. Вулиця Гоголя» (2008), Л.І. Бондаря «Преображенський собор» (2002), А.В. Преображенської «Синагога» (2015), Н.Г. Соловйової «Прем’єра» (2018), С.Г. Шаповалова «Біля фонтану» (2018), А.Г. Шаповалова «Художній музей у Кропивницькому» (2018), В.І. Ковтуна «Марко Лукич Кропивницький» (2019).
З кожним роком наше місто стає все кращим, розвивається інфраструктура, відкриваються нові книгарні, кафе, ресторації, готелі, презентуються нові туристичні маршрути, що приваблює туристів з усієї України та з-за кордону.

Микола Правда