Fotoinform

Висвітлення трагічних подій сучасної російсько-української війни, вшанування полеглих захисників і захисниць України та її мирних жителів у форматі виставок та експозицій відповідного тематичного спрямування стали важливим напрямком роботи та принциповою позицією Музею мистецтв ще з 2014 року.

Повномасштабне вторгнення ворога 24 лютого 2022 року кардинально змінило ситуацію та остаточно поділило наше життя на до і після. Ми остаточно пройшли точку неповернення, поховавши ілюзії відносно свого східного сусіда, який, зірвавши з себе лицемірну маску «старшого брата», показав усьому світу своє справжнє обличчя дикого ординця, варвара, вандала, вбивці, садиста, ґвалтівника, мародера. Деякі історики вже охрестили цей феномен азіатським фашизмом, який виявився більш жахливим явищем, ніж європейський нацизм і фашизм.

Слова багатьох літніх людей, які отримали можливість порівняти німецьку і російську окупацію – «Німці такого не робили!», яскраве тому підтвердження. І при цьому цей московський монстр, розв’язавши криваву бійню у центрі Європи та втягуючи людство у прірву Третьої світової війни, продовжує звинувачувати у фашизмі, нацизмі тощо абсолютно мирну і, донедавна, стовідсотково пацифістську Україну. Для останньої розв’язана московським агресором війна – це питання не просто території, а самого існування себе як держави, нації, етнокультурного феномену. Ось чому у цей вкрай важкий час дуже важливим є консолідація усіх українців перед загрозою тотального знищення, налагодження діалогу між різними містами та регіонами України, зокрема і через реалізацію виставкових проєктів на тему сучасної російсько-української війни.

Саме з такою метою і був створений у музеї «Memory Hall» («Зал Пам’яті») та активізовано презентацію відповідних виставкових проектів, зокрема – дотичних до трагедії Маріуполя, міста, яке стало нашим спільним болем та одночасно – гордістю та символом незламності і жертовності захисників України. Достатньо згадати виставки «Моє серце – сталь, моя кров - Азов» про полеглих героїв легендарного полку «Азов», «Зруйнована, але не знищена..» про грецьку культурну спадщину українського Приазов’я, «Вписані в історію. Зруйновані війною» про спотворене агресором архітектурне обличчя Маріуполя, «Драмтеатр. Маріуполь» про театр, фото якого облетіло увесь світ, ставши жахливим символом цієї війни. Але необхідно відзначити, що вперше у стінах нашого музею тема Маріуполя прозвучала ще у 2016 році, дякуючи виставці «Маріуполь на межі», презентованої в рамках всеукраїнського патріотичного мистецького проєкту «У нас єдина доля – ім’я їй Україна», автором якого став художник з Івано-Франківська Петро Грицюк. На виставці були представлені роботи педагога і художниці із Донецька Ганни Торкаєнко і художниці з Маріуполя Олени Украінцевої. Це був цікавий погляд засобами образотворчого мистецтва на події тоді ще гібридної війни.

І ось чергова зустріч з Маріуполем через презентацію виставкового проєкту «Портрети Маріуполя: історії, які надихають», реалізованого ГО «Простір Марії» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Проєкт народився навесні 2022 року в умовах, коли місто стікало кров’ю, а люди намагалися вирватися з влаштованого російськими фашистами пекла. Масові пожежі позбавили маріупольців житла, речей, дорогоцінних в духовному плані символів, які дарують відчуття дому. У багатьох згоріли родинні, дитячі, весільні фотоальбоми, про що люди шкодували навіть більше, ніж про втрату житла. Тоді інформаційна блокада міста призвела до того, що світ не знав про жахливі злочини росіян та загальний масштаб трагедії.

Тож ідея проєкту полягала в тому щоб дати правдиву інформацію про трагічні події у Маріуполі під час його героїчної оборони, показавши, як повномасштабне вторгнення російської федерації змінило життя жителів міста Марії. Це завдання виконувалось шляхом збору та поширення історій маріупольців, чиї портрети мають стати початком нових фотоальбомів, нових сторінок життя, нових поглядів в майбутнє, як зразок реалізації себе навіть за таких несприятливих умов та гідний наслідування приклад для тих, хто зневірився і склав руки.

Необхідно відзначити, що сенс проєкту змінювався разом із ситуацією в країні і з часом додався аспект інтеграції маріупольців в місцеві громади. Стало важливим показати процес їхньої адаптації, напрямки діяльності, наявність чи відсутність соціальних зв’язків, спілкування, хобі, фактично віддзеркаливши процес початку життя з нуля. Творці проєкту з ГО «Простір Марії», які самі є маріупольцями, наголошують, що зібрані ними 27 історій внутрішньо переміщених осіб - це історії героїв, а не просто учасників. Вони здійснили експедицію трьома містами України – Київ, Львів, Тернопіль, оскільки саме з цих міст надійшла найбільша кількість заявок від колишніх мешканців їх рідного міста, готових поділитися своїми історіями.

Під час експедицій з героями та героїнями «Портретів Маріуполя» зустрілися журналіст, фотограф та відеограф. Були записані історії, створені фотопортрети, зафільмовано обставини життя та діяльності маріупольців в нових умовах, які стали локацією для більшості зйомок. Про життя людей, які подалися на проєкт, але фактично знаходилися в інших містах України, або за кордоном, було складено дописи на інформаційних платформах проєкту.

Наступним етапом реалізації проєкту стала його презентація у форматі виставок, які відбулися протягом 2023-2024 років у Києві (Національний музей історії України), Львові (Центр Шептицького УКУ), Тернополі (арт-простір «На Пошті»), Ужгороді (молодіжний фестиваль «БАЗА»), Кривому Розі (Палац культури «Творчий»), Кам’янське (Музей історії міста), а також у Відні (Австрія, Польський інститут).

І ось нарешті виставка завітала до Музею мистецтв міста Кропивницького, ставши важливою складовою його «Memory Hall», що вкотре засвідчило активну позицію нашого музею у висвітленні подій сучасної війни та здійснення національно-патріотичного виховання.

Під час презентації виставки «Портрети Маріуполя: історії, які надихають» лунали виступи представників департаменту культури і туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, Музею мистецтв, Центру підтримки переселенців «ЯМаріуполь», колишніх маріупольців - співавторів даного проєкту.

Наостанок відбувся перегляд документального фільму «Портрети Маріуполя» у форматі спогадів героїв презентованих фотосвітлин про своє місто та пережите ними під час ворожого вторгнення, що зробило захід ще більш змістовним та емоційним. 

Олег Юрченко