Fotoinform

Для втілення мети пані Оксана використала «Щедрик» Миколи Леонтовича. Відома на увесь світ пісня якнайкраще «озвучила» історію української, польської та єврейської родин, що разом мешкають у будинку в центрі старовинного міста Станиславів з початку Другої світової. Разом вони (не)переживуть вхід радянський військ, депортацію, німецьку окупацію і нову навалу асвабадітєлєй.

Зазначимо, що в цій вигаданій історії є реальні вкраплення. Так, українська сім’я Іванюків має прізвище, яке належало бабусі пані Оксани. А сама бабуся провела п’ять років у сталінських таборах за зв’язок з УПА. Кожна сцена фільму глибоко продумана, історично та психологічно обґрунтована, кожне ім’я має значення, а персонаж свою історію.

Сценаристка дуже щиро описує увесь шлях «Щедрика» від ідеї до втілення на екрані, розповідає про чудових людей, що зустрілися на її шляху, і про тих «персонажів», які на перше місце завжди ставлять гроші, про доленосні зустрічі та фатальні повороти.

Працювати зі сценарієм розпочинали такі відомі українські режисери як Олександр Ітигілов та Тарас Ткаченко, та лише Олеся Моргунець-Ісаєнко довела справу до кінця. За шість років пані Оксана переписувала сценарій 13 разів!

Але повернемося до української щедрівки, геніально обробленої Леонтовичем. У фільмі вона лунає як пісня примирення, як молитва, як захист, як знак протесту, як те, що живе у душі усе життя.

Фільм «Щедрик» за сценарієм Ксенії Заставської світ побачив у 2022 році, українці - 5 січня 2023-го. А вже минулої суботи кропивничани мали можливість поспілкуватися з авторкою сценарію в затишних стінах бібліотеки Чижевського. Модератором зустрічі виступив історик та науковець Юрій Митрофаненко.

Цікава сповідь про створення сценарію закінчується першою главою роману, який авторка напише, якщо її починання підтримають читачі. Тож запрошуємо усіх охочих до бібліотеки Чижевського. «Щедрик. Моя сповідь» Ксенії Заставської вже на бібліотечних полицях.