Fotoinform

Покрова – це неперехідне релігійне та водночас народне свято, що відзначається щороку 14 жовтня і має глибоке коріння в історії та сакральному мистецтві українського народу.

Особливого значення воно набуло в добу козацької України. Саме на Покрову під час загальної ради січовики щороку обирали собі кошового отамана. Під її заступництвом вони ставали до бою за рідну землю та православну віру. У різні періоди української історії в ході національно-визвольної боротьби тема Покрови набирала своєрідних обрисів.

Сьогодні українська держава та її воїни на Сході, які кожного дня ризикують власним життям, як ніколи потребують заступництва Богородиці. Тож недаремно указом Президента України від 14 жовтня 2014 року саме на Покрову встановлено відзначення Дня захисника України.

В експозиції «Таємничий Покров» представлено чотири ікони другої половини ХІХ – початку ХХІ століття із фондового зібрання обласного художнього музею із варіативним зображення сюжету Покрови.

Іконографія зображення Покрови бере свої початки з історії Візантійської імперії, звідки прийшло православне християнство до Київської Русі. Сюжет в різних варіантах ілюструє переказ із Житія Святих про видіння, що сталося у Влахерненському храмі Константинополя в Х столітті. Саме там Андрій Юродивий побачив чудодійне явлення Богородиці в оточенні янголів та праведників.

Пречиста тримала над людьми свій омофор, захищаючи від нападу ворогів, що в той час оточили та вторглись у місто.
У XVII-XVIII столітті розквітає в мистецтві «козацьке бароко» з яким виникає й новий тип ікони пов'язаний з даною тематикою – «Козацька Покрова». На ній під покровом-омофором Богородиці іконописці зображують ієрархів, гетьманів, старшину та видатних козаків. На окремих іконах можна зустріти таких відомих історичних діячів як Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. На жаль, козацьких ікон вціліло дуже мало. Ще однією особливістю іконографії Покрови цього періоду є те, що дія сюжету переноситься в реальний інтер’єр храму, тому інколи майстри ретельно відтворюють церковне середовище, приділяють значну увагу деталям вбрання персонажів та декоративним елементам.

Якщо говорити про основні іконографічні риси написання ікон на тему Покрови, то постать Андрія Юродивого зображується іноді в одязі, а іноді напівнагим, вказуючи на Богородицю своєму учневі Єпіфанію. У центрі сюжету традиційно представлено Романа Сладкоспівця - творця піснесловів на честь Богородиці, його присутність пов’язана ще й з тим, що день пам’яті цього святого відзначається 14 жовтня. По обидва боки від нього зазвичай представлені константинопольський патріарх Тарасій, імператор Лев Мудрий та його дружина Зоя, також інші церковні та світські особи. Основна іконографічна відмінність притаманна сюжету Покрови полягає у зображенні Богородиці, яку представляють або у положенні Оранти з двома янголами, що тримають над нею покров, або з омофором, який тримає сама Богородиця.
В експозиції «Таємничий Покров» особливу увагу привертають так звані замовні ікони невідомих іконописців зі святими на полях – «Образ Покрови пресвятої Богородиці» та «Покров Пресвятої Богородиці».
Сюжет ікони «Образ Покрови пресвятої Богородиці» деталізує архітектурні елементи і має трьохярусну композиційну побудову. Верхній ярус представлений зображенням Спасителя оточеного мандролою (особлива форма німбу) з серафимами та херувимами на легкій хмаринці під центральним куполом. Середній ярус відображає саме явлення Богородиці, яка тримає в руках розгорнутий омофор в оточенні праведників. А в нижньому ярусі іконописець деталізує церковний інтер’єр, де в центрі зображено Романа Сладкопівця, поряд напівнагий Андрій Юродивий з учнем вказує рукою догори на Пречисту, священнослужителі та світські особи. До речі святі зображені на полях ікони розділені за гендерною ознакою.
Інша ікона «Покров Пресвятої Богородиці» зображує композицію з двох ярусів, одяг персонажів ретельно виписаний та оздоблений рослинно-квітковим орнаментом.

Родзинкою експозиції, що втілює національний колорит являється авторська ікона на склі «Покрова» (2008), написана заслуженим художником України Олександром Ковальчуком (1962-2011), яка була передана митцем до фондів музею у грудні 2008 року, після відкриття персональної виставки. Композиція та колір роботи нагадує саме барокову українську ікону ХVІІІ століття. Яскравими барвами за власною технологією художник відтворює своє бачення Покрови.

Саме слово «покров» означає одночасно покривало та заступництво. Тож для тих, хто сповнений віри у вищі сили Покров Пресвятої Богородиці стає незримо розгорнутим омофором над усім людством, таємничим захистом.
До ікони із зображенням Покрови звертаються із різними проханнями, але особливо гаряче моляться під час зовнішньої загрози, коли країна стоїть перед небезпекою будь-якого вторгнення. Ця традиція має історичне підґрунтя, бо подія, що призвела до появи ікони, була пов'язана саме із зверненням про захист міста від ворога.

Тож запрошуємо завітати до обласного художнього музею з нагоди відзначення свята та познайомитись з різноманіттям й особливостями іконографії таємничого сюжету Покрови Пресвятої Богородиці сповненого символізму.

Анна Недлінська