Fotoinform

Нагадаємо, що на виставці автопортретів були представлені роботи Володимира Федорова, Федора Лагно, Андрія Надєждіна, Сергія Філімонова, Андрія Ліпатова, Віктора Френчко, Любові Кир'янової, Валерія Давидова, Анатолія Шаповалова, Тетяни Пенязь, Ольги Краснопільської і багатьох інших талановитих особистостей.

Протягом двох місяців в рамках проєкту у відділі мистецтв бібліотеки Чижевського можна було не тільки подивитись саму виставку, а й взяти участь у майстер-класі «Автoпoртрет в стилі Пікассo» Ірини Зантарії, інтерактивному занятті «Жанри в oбразoтвoрчoму мистецтві: деталь в пoртреті», поспілкуватись з ще однією відомою кропивницькому мисткинею Любoв’ю Кір’янoвoю.
Ініціатива зібрати автопортрети художників, які знаходяться не у виставкових залах, а у сімейних колекціях, належала мистецтвознавиці Олені Гуренко та завідуючій відділом мистецтв бібліотеки Світлані Ушаковій.

Жанр автопортрета багатогранний і складний. Мистецтвознавці кажуть, що в автопортреті ми спостерігаємо процес відображення художником світу і світу в художнику, прослідковуємо, унікальну історію пізнання людиною себе, природи і бога. Будь-який творчий процес в основі є діалогом митця з самим собою. Але в автопортреті цей діалог можуть «почути» глядачі.
За словами Валерія Давидoва, власний автопортрет йому писати було легко.

«Я сів біля дзеркала і за пару годин його нафарбував. Напевно, був в якомусь цілісному стані, склалися відразу гармонія, кольори. Себе, в принципі, малювати легко, особливо якщо ти художник. Ти себе кожен день бачиш, знаєш все своє нутро», - зізнався митець.
На його думку, Рембрандт на схилі років писав багато автопортретів, бо находив в цьому перепочинок. Для нього це була певна терапія — фортуна від нього відвернулась, замовлень було мало, мода на нього як художника минула.
«Він писав свої портрети швидко, легко і там, дійсно, колосальна палітра його станів», - розповів Валерій Давидов та додав, що, певно, художник просто відчував потребу писати.

«Жанр портрету мені цікавий, адже намагаєшся проникнути в людську сутність. Плюс до всього в кожній особистості є якась родзинка. Досліджувати людину, знайти щось таке, що притаманне тільки їй, – захоплююча справа. Це пізнання певною мірою відбувається на підсвідомому рівні. Те ж саме під час роботи над власним портретом», - зазначив живописець.

Зараз Валерій Давидов працює над серією робіт «Єлисаветград та єлисаветградці». Почалася вона з портрета нашого земляка — художника Анатолія Горбенка. Написано вже багато. Зараз в роботі портрет видатного країзнавця Вадима Смотренка, який два роки тому пішов з життя, і є велике бажання написати ще одного знаного земляка — Анатолія Короткова.

Майстер негативно відноситься до актуального мистецтва та інших течій і напрямків у сучасному мистецтві і вважає, що треба відрізняти власне живопис і дизайн, який під нього маскується.

Художник так висловив свою позицію: «Це величезна профанація, по великому рахунку. На мій погляд, це знеособлення мистецтва, повалення його до дитячих забав з фарбою. Зобразити людину в усьому спектрі її духовної і фізичної краси, її психологічний стан значно складніше. До того ж потрібно володіти колосальною майстерністю».

Лариса Семенова