Fotoinform

Нагадаємо, що навесні цього року, під час проведення польових робіт на ділянці поля, де розташований курган, було виявлено антропоморфну кам’яну стелу, що датується орієнтовно другою половиною VI – початком V століття до нашої ери. Вона містить зображення скіфа із шийними гривнами, мечем та ритоном, що слугували символами тогочасної влади. Тож, науковці висловили припущення, що курган у Васиному може бути похованням скіфського правителя або воєначальника.

З тим, аби упередити незаконні намагання «чорних копачів» провести власні розкопки та викрасти історичні цінності, голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко ініціював проведення на місці скіфського кургану археологічних досліджень.
Археологічні дослідження були здійснені силами науковців і студентів Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, під керівництвом доцента кафедри історії України, кандидата історичних наук Ірини Козир.
Завдяки тому, що усі роботи на скіфському кургані перебували на постійному контролі у голови облдержадміністрації, археологічну експедицію було забезпечено усіма необхідними ресурсами та технікою.

На жаль, курган у Васиному, як і більшість поховальних споруд скіфського часу, був пограбований ще в давнину. Проте, як відзначила керівник наукової експедиції Ірина Козир, ця історична пам’ятка представляє надзвичайну цінність для науки.
У процесі розкопок зроблено низку сенсаційних відкриттів. Зокрема, виявилося, що дерев’яна конструкція скіфської гробниці збереглася до наших днів майже у первозданному вигляді, що є надзвичайною рідкістю. Інші подібні пам’ятки, виявлені на території України, були сильно поруйновані грабіжниками, а тому реконструкція їх первинного вигляду здійснювались лише за залишками фрагментів.
Цікаво й те, що стародавня стела була знайдена в тому ж місці, де її встановлено від самого початку – такі знахідки в скіфській археології є поодинокими. За висновками вчених зазначений артефакт є унікальним витвором скіфського мистецтва, і немає аналогів.

– Нашим першочерговим завданням було порятувати унікальну історичну пам’ятку, щоб наші науковці її могли дослідити, а не як це часто буває, розграбували «чорні» археологи. Це важливо, адже Кіровоградщина є справді унікальним регіоном, де зароджувалися численні культури. Тому ми й надалі докладатимемо зусиль для дослідження минулого нашого краю та збереження історичної спадщини для майбутніх поколінь, – наголосив Сергій Кузьменко.