Fotoinform

- Дуже добре, що в суспільстві точаться дискусії з приводу правових і політичних аспектів виїзду на лікування за кордон «головної ув’язненої країни» - пані Тимошенко. Цей жест доброї волі продемонстрував би світові, що українське судочинство невпинно удосконалюється за кращими європейськими стандартами. Приємно, що й кіровоградські політики не оминули увагою цю тему. Зокрема, підтримую позицію своїх однопартійців Олега Краснокутського та Віталія Юраха, яку вони висловили на Інтернет-сайтах «Новини Кіровоградщини» та «Весь Кіровоград». Та на продовження цих дебатів надихнула мене стаття Олега Бущана - директора Полтавського юридичного інституту Національного університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”, де йдеться про варіанти й підстави (я маю на увазі, передусім, правові) подібних подій у світовій практиці.
Зокрема, «існують міжнародні стандарти проведення подібних процедур, які формалізовані в актах Комітету Міністрів Ради Європи (рекомендація № 6 R (87) 17 “Стосовно спрощення кримінального судочинства”; резолюція 75 (11) “Стосовно критеріїв, які регламентують провадження, здійснюване за відсутності звинуваченого”)» - цитата з публікації.
Що конкретно маю на увазі? Представники опозиції продовжують наполягати на помилуванні ув’язненої екс-прем’єрки, посилаючись на Указ Президента «Про порядок здійснення помилування» від 16 вересня 2010 року. Там сказано: «Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення або відбули половину призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за тяжкі або особливо тяжкі злочини, можуть бути задоволені тільки у разі наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення».
Але хочу зауважити про обставини, в яких перебуває Юлія Володимирівна. Вона не в колонії, а в комфортних умовах з усіма зручностями, про які інші ув’язнені навіть мріяти не можуть: під постійним наглядом лікарів, гарно харчується, приймає душ і фізпроцедури, приймає гостей, у тому числі й іноземних... Це більше нагадує умови санаторію, ніж відбування строку за тяжкий злочин.
Хребетна грижа, яка дошкуляє Тимошенко, цілком успішно оперується нашими, вітчизняним медиками, і коштує операція в рази дешевше, ніж за кордоном. Але ж опозиція хоче відправити свою лідерку саме в Німеччину, в лікарню «Шаріте»! А відтак треба вносити зміни у КПК, а не займатися демагогією.
До речі, Польща має подібний досвід у своєму законодавстві. Український парламент міг би розглянути так поправки у кримінально-процесуальний кодекс, які б давали можливість засудженим виїздити за кордон для операції чи лікування в особливих випадках.
Але тут важливо правильно сформулювати норму закону, аби нею могли скористатися й інші ув’язнені, а не тільки Юлія Володимирівна. Вважаю, що саме це і є основним завданням і для чинної української влади, і для опозиції – знайти законні шляхи для лікування Тимошенко.