Fotoinform

Розпочав святковий концерт Віктор Холявко виконавши пісню Тараса Петриненка «Пісня про пісню», задавши тон та настрій залі, яка затамувавши подих слухала його.
До глядачів зверталися, як давні члени клубу «Байгород» так і новачки, імена яких вперше прозвучали на широкий загал. Всі виконавці, що виходили на імпровізовану сцену, своїми піснями чи віршами хотіли в цей святковий день нагадати присутнім, кому вони мають завдячувати за своє життя, пов’язуючи події 70-літньої давнини з сучасними подіями на сході нашої країни.
Зворушив присутніх своєю «Молитвою перед Богом» Олександр Антоненко, глядачі ніби разом з ним читали вірша.
Продовжила тему поезії на святковому зібранні, відома в місті поетеса Антоніна Корінь, віршовані спогади якої, про свого діда викликали сльози та щем у серці не в одного слухача.
Гурт «Далі буде» повеселив публіку відомою піснею «Махнем не глядя, как на фронте говорят».
Далі Віктор Холявко, що взяв на себе роль ведучого вечора, запропонував всім разом виконати пісню «Случайный вальс».
Після цього слово взяв Олексій Стеценко, який в минулому був шкільним вчителем Віктора Холявка, організатора та натхненника клубу авторської пісні та поезії «Байгород». Він зі слізьми на очах прочитав свій власний вірш «Лист коханій після бою», присвячений українським бійцям, що стояли під Дебальцево.
Пісні «Ветеранам» та «Не розстраивай меня» виконав Валентин Могільний.
Валентина Захарова, Павло Гарбар заспівали пісню «Любовь моя и радость».
Згадували війну також Павло Золотарьов «Баян», Вадим Трусихін «Чужа війна», Надія Негур «Землянка».
На завершення концерту всі присутні виконавці та глядачі стоячи виконали знамениту пісню «День Победы».

Микола Правда - науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею