Fotoinform

«Фотографізми Давида Ямпольського» – це перша персональна виставка фотохудожника саме в Україні і в рідному місті зокрема. В творчому доробку митця є чотири персональні фотовиставки зокрема в містах Майнц і Гетінген (Німеччина).

Виставка складається з трьох експозиційних комплексів, а саме, світлин, що демонструють чудові зразки німецької архітектури (переважно готика) – справжнього дива «музики, що в камені застигла», яка передана чутливим об’єктивом фотомайстра. Особливе захоплення викликають миті схоплені фотохудожником в прекрасних моментах танцюючих пар, де переданий феєрверк почуттів пристрасний рівень яких зашкалює. Саме в цьому експозиційному комплексі яскраво виявився талант майстра схоплювати об’єктивом людську пристрасть, емоційні почуття, жагу любові.
Третій експозиційний комплекс складається з фотопортретів. Мистецтво фотопортрету це багатовимірний жанр в фотографії, далеко не кожен фотограф робить саму свою фотографію портретом, Давиду Ямпольському це вдається, він прекрасний психолог і відчуває людину яку знімає, перед знімком вже знає, що в нього вийде, в цьому і проявляється його стиль. На виставці представлені яскраво і емоційно виражені портрети, відчувається доброта, легкість і шарм з яким працює фотохудожник.
Серед представлених фото робіт слід відзначити цикл «Німецькі старички», в якому з притаманною майстру добротою та вишуканістю представлені люди старшого покоління Німеччини. Особливе враження на відвідувачів справив цикл світлин «Обличчя танців» де в багатьох образах представлена дружина фотографа Людмила Олександрівна Ямпольська, з притаманною їй посмішкою та відчуттям шарму. «Мій Майнц» – цикл робіт митця в якому відвідувачі можуть побачити образи міста в якому зараз проживає фотохудожник. З особливою любов’ю Давид Ямпольський зафіксував миттєвості з життя своїх близьких людей, це можна побачити на світлинах «Моя внучка Сонечка», «Мій внук Микита», «Мій тато, тато Ізя».
До кожної своєї роботи митець зробив детальний опис з притаманним тільки йому тонким гумором та шармом, з колосальним відчуттям об’єктиву та миті зйомки. Пояснення до фотографій вражає своєю точністю і лаконічністю і доводить те, як високопрофесійно митець підходить до фотографування.
В найближчих планах фотографа доопрацювання фотовиставки «Мій Майнц», де буде представлено близько 140 пейзажів міста, провулків, скверів, вулиць. Також митець планує окрему фотовиставку присвячену клезмерам – єврейським народним музикам.
В цілому виставка «Фотографізми Давида Ямпольського» складається з 62 фоторобіт і представляє собою яскравий вибух емоцій, позитивних відчуттів, вона наповнена яскравими фарбами та радістю від життя.
Із звернення Давида Ямпольського до земляків та усіх відвідувачів виставки в обласному художньому музеї: "Добрий день, шановні, щиро зворушений нагодою, через стільки років знов, хоч і "віртуально" поспілкуватися із Вами)))!
Представляти себе у Кіровограді (теперішньому Кропивницькому) - на перший погляд більш смішно, а ніж слушно - я все своє свідоме життя прожив саме тут, на 5/5... А, з іншого... пройшло вже майже 20 років... виросло вже ціле покоління...
Народився я у 1954 році, мати - вчителька, батько - будівельнік \хто, свого часу не знав, Папу Ізю, а, згодом, Діда Ізю... Який збудував майже півміста... Закінчив наше музичне училище \клас педагога Голобокової Дололрес Львовни, світла їй пам'ять(((, потім Музпед педінститута... \Борисе Васильовичу Притула, сто років Вам безхмарного життя...\. Працював вчителем, керівником фотостудії... Потяг до фотографії відчував завжди... Всі "стенгазети" завжди були з моїми фотографіями...
Із 1999 року живу у Німеччині \місто Майнц\. Знімаю те, що бачу, що бентежить, цікавить, непокоїть. Найулюбленішою темою для мене є портрет, обличчя людей, що живуть повз мене... Те, що я пропоную на Ваш розсуд - мої враження, відчуття, думки й свідчення... Дивіться, критикуйте, погоджуйтеся... тільки не залишайте це приміщення байдужими...
Всі фото, які я Вашій увазі пропоную, "живі", не зрежисовані, не студійні, вони живі, підмічені, схоплені, помічені)))) Мої "моделі" не позують, вони - живуть: радіють і сумують, співають і танцюють - живуть, одним словом)))
Висловлюю щиру вдячність моїй дружині Людмилі, за її терпіння і цінні ідеї. Саме їй належить ідея пейзажів і "танцювальної" тематики..."

Відкриття виставки пройшло у дружній, навіть родинній атмосфері. Ще до початку презентації, перед відвідувачами та журналістами "з'явився" автор фоторобіт (дякуючи новітнім технологіям та доступу до мережі Інтернет). Скайп зв'язок допоміг поспілкуватися і давнім друзям, і колегам. Також представники ЗМІ змогли взяти інтерв'ю у автора світлин. Давид Ямпольський спілкувався вільно рідною й милозвучною українською мовою, заряджав позитивом та гумором. Особисто презентував виставку та авторські презентації "Майнц" та "Молитва", які були створені із власних світлин із дивовижно і чуттєво підібраним музичним супроводом.
У відкритті виставки взяла участь дружина фотохудожника Людмила Ямпольська, яка вже наступного дня відлітала до Німеччини...

Микола Правда

Довідково: Давид Ілліч Ямпольський народився 18 березня 1954 року в місті Кіровограді (Кропивницькому), навчався в загальноосвітній школі № 14, 1970-1974 роках навчався в Кіровоградському музичному училищі, в 1975 році вступив на музично-педагогічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О.Пушкіна, після закінчення якого, працював в загальноосвітній школі № 18 вчителем співів, керував фотогуртком в професійно-технічному училищі № 14, трохи пізніше викладав музичні дисципліни в школі села Українка Кіровоградського району. З 1999 року Давид Ілліч проживає у Німеччині в місті Майнц (столиця федеральної землі Рейнланд-Фальц).
Давид Ілліч Ямпольський знімав завжди скільки себе пам’ятає, жодна «стінгазета» в Кіровоградському музичному училищі, чи на музично-педагогічному факультеті Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.Пушкіна в часи його навчання не обходилась без його фото. Вдома Давид Ілліч створив справжню фотолабораторію проявляв, промивав, висушував плівку, робив світлини, спати лягав майже на ранок, поспавши ледь дві години біг до навчального закладу, щоб показати студентам свої шедеври.