Fotoinform

За ініціативою «Народної Ради» (опозиційної парламентської фракції у складі 125 осіб на чолі з депутатом-академіком Ігорем Юхновським) 16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. За неї проголосувало 376 депутатів із 405.
У Декларації проголошувалося, що державний суверенітет означає «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність рівноправність її у зовнішніх зносинах». Крім цього, зокрема, зазначалось, що «Українська РСР здійснює захист і охорону національної державності українського народу, забезпечує верховенство Конституції та законів республіки на своїй території».
Показовими є ті пункти Декларації, які визначають основні засади суверенітету України:
- «земля та її надра і повітряний простір – це власність народу і матеріальна основа суверенітету»;
- «необхідно створити власні фінансову і банківську системи»;
- «Україна має право на власні збройні сили, внутрішні органи та органи держбезпеки»;
- «військова служба громадян України має проходити лише в межах України, Україна набуває статусу нейтральної держави».
Унікальність цього документу полягає в тому, що вперше з часу існування Радянського Союзу, проголошувався пріоритет республіканських законів над союзними. До проголошення України незалежною державою було ще більше року, але головні принципи цієї незалежності були юридично затверджені саме 16 липня 1990 року. Тому основним експонатом виставки є копія цього епохального документа, що став предтечею її незалежності і державності.

Частину експозиції складає ілюстративний матеріал, що презентує символіку загальнодержавного та місцевого рівня з пояснювальними коментарями до нього. Це обов’язковий атрибут державності України, який має не тільки інформаційний та історичний зміст, а й велике виховне значення у справі формування свідомого українця.

Значну частину експозиції складають роботи із гіпсу. Це макети медалей із зображенням тих особистостей, які усе своє життя присвятили ідеї державності України – Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко. Поруч – дві різні на розміром медалі «Герб», у центральній частині яких – легендарний тризуб.
Автор цих робіт – Андрій Васильович Німенко (1925 – 2006) – наш славетний земляк, художник, скульптор, медальєр, письменник, член Національної спілки художників та Національної спілки письменників України, Заслужений діяч мистецтв Грузії.

А найбільш об’ємним експонатом виставки стала картина Миколи Гнатовича Бондаренка (1914 – 1999) «Ще не вмерла Україна» (1993), на якій зображені особистості – гетьмани України різних часів, інші політичні діячі, письменники тощо, які на думку автора зробили вагомий внесок у становлення України як держави. Сама ж Україна виступає у вигляді чарівної дівчини у національному одязі та тризубом у лівій руці як символом влади. Птах над нею – символізує оберіг з боку Духу Святого, а значить – і надії наші на кращі часи для своєї держави.

Юрченко Олег Григорович – старший науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею