Fotoinform

«У протитуберкульозному диспансері мені видали сейф-бокс із протитуберкульозними  ліками. Там купа пігулок. І я завжди плуталася, як їх приймати. День - пила, п’ять - пропускала. У мене була сильна нудота від тих ліків», - зізнається Ніна.

Такий неконтрольований прийом протитуберкульозних препаратів несе загрозу здоров’ю Ніни. Мікобактерія мутує, стає стійкою до препаратів.

Вилікувати туберкульоз - складніше. 

Анна: «Я пила алкоголь і їла сіль, тоді не нудило»

У житті Анни сталася біда, вона втратила найдорожчу людину. Самостійно не могла справитися із болем – почала пити. 

«Я пила алкоголь і їла сіль, тоді не нудило. Рік, як в тумані. Жити не хотілося, нікого бачити. В один момент таке життя мене дуже підкосило. Я потрапила в лікарню на стаціонар з діагнозом «туберкульоз». Через два місяці мене виписали, лікування я продовжила. Щодня треба було їздити в тубдиспансер за ліками. Грошей у мене не було, йти пішки – довго. Я почала пропускати лікування, і знову пила. Інколи це все поєднувала…», - згадує Анна.

У жінки стійкий туберкульоз, який потребує довшого лікування. Лікар їй призначила схему лікування на дев’ять місяців. 
Як бути?

Для таких пацієнтів пропонується ДОТ-супровід – це контрольоване лікування. У Кіровоградській області його надає благодійна організація «100 відсотків життя. Кропивницький» завдяки проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом.

Ніна та Анна – перебувають під ДОТ-супроводом у соціальної працівниці благодійної організації Наталії Єгорової. З ними вона зустрічається щодня, навіть, у вихідні. 

«Щодня я їду до своїх дівчаток. Вони проживають у різних районах міста, тому я маю навідати кожну. Видаю їм протитуберкульозні препарати. Спочатку розповідала, яку першу пити таблетку, яку другу, третю. Зараз вони це знають самі. Питаю: «Поїла?», якщо каже: «Так», починаємо прийом ліків. Якщо голодна, чекаю, щоб поснідала чи пообідала. Розпитую про їхнє самопочуття. Ніна і Анна під супроводом із січня цього року.

До кожної шукала підхід, щоб не пропускала. Ми прагнемо допомогти їм одужати, створюємо для цього всі можливі умови. Туберкульоз необхідно зупинити на кожному хворому, щоб не поширювався далі», - каже Наталя.

Особливість ДОТ-супроводу полягає в тому, що лікування відбувається під наглядом соціальної працівниці. Вона отримує протитуберкульозні препарати у Кіровоградському обласному фтизіопульмонологічному медичному центрі (колишня назва – тубдиспансер) на кожну хвору на період десять днів. Сортує їх згідно схем лікування кожної.

Життя покращується

За період супроводу соціальна працівниця стала для Ніни та Ані надійною людиною. У випадку чого, вони завжди телефонують, діляться, розповідають. 

«Я хочу, щоб вони відчували, що не самі у боротьбі з туберкульозом. Перші місяці лікування Анна ще тягнулася до чарки. Я не бачила особисто, але вона зізнавалася, що подругу навідувала, яка теж хворіє. Подруга повинна діяти на тебе лише позитивно, кажу їй. Тоді я почала допомагати їй під час оформлення документів на групу інвалідності – то до лікаря записатися, то в лікарню супроводити, то пояснити, що це варто робити вже зараз, щоб вона отримувала пенсію. І так день за днем моя Анічка почала змінюватися. Якось прийшла, а вона мені каже: «Ти казала, що я безпечна для інших людей, що не заражатиму їх туберкульозом. Я подумала, що мені можна працювати. І знайшла роботу». Коло знайомих у жінки розширилося, вона почала жити, проживати інакше біль, з яким так довго жила. Ніна також почуває себе краще. Навідує частіше свою маму, яка лежача, готує для неї, наводить лад у будинку, а потім їде до свого чоловіка. Я вірю, що Аня і Ніна подолають туберкульоз», - ділиться Наталя.

У благодійній організації наразі під ДОТ-супроводом перебуває 18 осіб. 

Як розповіла координаторка супроводу хворих на туберкульоз у БО «100 відсотків життя. Кропивницький» Оксана Куценко, основним критерієм

ДОТ-супроводу є низька прихильність пацієнта до лікування, велика ймовірність відриву від щоденного прийому протитуберкульозної терапії. Це напряму пов’язано з залежностями клієнта, його способом життя, наявністю супутніх захворювань. Також критерієм є відсутність у хворого сучасних гаджетів та зв’язку, що не дозволяє медикам на відстані контролювати процес прийому ліків засобами інтернет-зв’язку.