Fotoinform

- Микола лікував туберкульоз в обласному фтизіопульмунологічному центрі. Чоловік був у дуже тяжкому стані, групи інвалідності не було, пенсії не отримував. Самостійно нічого не міг зробити. У чоловіка є далекі родичі, однак вони з іншого міста. Миколу переадресували до нашої благодійної організації під соціальний супровід, - розповідає соціальний працівник проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині» Максим Горюнов.

До лікування хвороби Микола не міг самостійно пересуватися, тому не міг оформити ні пенсію, ні групу інвалідності. Він проживав у будинку, який ледь можна назвати будинком. Щоб зігрітися у люті морози, топив сміттям, від якого все помешкання було закопчене.
Історією чоловіка перейнялися соціальні працівники проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині» Анна Коваленко та Максим Горюнов. Вони почали допомагати чоловіку і в лікуванні туберкульозу, і в оформленні документів.

- Юрист організації Арсен Арутюнян оформив довіреність про те, що Микола перебуває на стаціонарному лікуванні та не має змоги самостійно залишити лікарню. Ми цю довіреність завірили у головної лікарки Кіровоградського обласного фтизіопульмунологічного центру Галини Горенко. Зібрали необхідний пакет документів, та подали до пенсійного фонду. Однак почули відмову: «Необхідно, щоб Микола самостійно з’явився до установи або ж передав нотаріально завірену довіреність» . Але як? Де взяти кошти на виїзд натаріуса до лікарні? У нас було багато питань. Ми вичекали певний період, тоді Анна Коваленко віднайшла транспорт, щоб привести чоловіка в Олександрію до пенсійного фонду для оформлення пенсії, - розповідає історію Максим Горюнов.

У лютому Микола завершив лікування туберкульозу. Місцевий священик в Олександрії узяв його під опіку. Наразі чоловік забезпечений житлом та харчуванням.
У період лікування хворого Максим Горюнов звернувся за благодійною допомогою до партнерської організації «TBpeopleUkraine» через мобільний додаток Onelmpact. Так вдалося забезпечити хворого на туберкульоз вітамінами, гепатопротекторами, мазями для суглобів.

- Я, наразі, щомісяця навідую хворого, цікавлюся його життям, - розповідає Анна Коваленко. – Процес повернення хворого додому був досить складним: чоловік дуже погано пересувався, не мав практично ніяких документів. Родичі не цікавились його долею, а будинок, в якому він жив, повністю непридатний для проживання. Але спільними зусиллями ми все ж таки змогли доставити його в новий дім та допомогли з оформленням документів і виплат. На сьогодні він перебуває в комфортних умовах під опікою священника. Микола повністю задоволений умовами свого нового життя, - додає Анна Коваленко.