Fotoinform

Поговорили про погоду, а потім і про життя. Слово за словом Мирослава почала скаржитися на своє здоров’я – погане самопочуття, втомлюваність… 

«Наша зустріч не випадкова. Я працюю соціальною працівницею у благодійній організації та проводжу тестування на ВІЛ, гепатити, сифіліс. Слухаючи вас, я би радила  вам протестуватися на ВІЛ – це займе лише 15 хвилин. У мене із собою є тести, можемо зробити це прямо на вільній лавці», – запропонувала Ірина, додаючи, що тестування безплатне.

Мирослава довго не вагалася, адже в неї було настільки погане самопочуття. Перед тим, як розпочати тестування, соціальна працівниця пояснила, що з ВІЛ можна повноцінно та довго жити, держава безоплатно видає медичні препарати – терапію. Ірина протестувала Мирославу. 

Тест виявився позитивним.

“Кілька років після смерті чоловіка я довго була самотньою. Згодом у мене були  кілька чоловіків, незахищені статеві стосунки. Я не думала тоді, що можу інфікуватися. Як мені жити далі? Зараз у мене є постійний партнер. Чи не інфікувала я його?», – стурбовано розповідала та запитувала Мирослава.

Соціальна працівниця пояснила, що насамперед – необхідно звернутися до медичного закладу і стати на диспансерний облік. Лікування – антиретровірусна терапія, доступне і безплатне, його можна отримувати у медичному закладі та треба вживати щодня. Імунітет стане захищеним і не буде уразливим до захворювань.

«Щодо партнера – йому також необхідно провести тестування на ВІЛ, аби дізнатися про його статус і розповісти про важливість медичної допомоги. Але, перш за все, - вам варто розповісти йому про свій позитивний результат», – порадила соціальна працівниця.

Того ж дня, після тестування, вони разом поїхали у медичний заклад. Соціальна працівниця допомогла Мирославі стати на диспансерний облік, вона вперше отримала ліки. Жінка пообіцяла ввечері поговорити зі своїм коханим та розповісти про ВІЛ. 

«Насправді, ця розмова сталася дещо пізніше. Мирослава зателефонувала мені за кілька днів і повідомила, що чоловік готовий пройти тестування. Ми домовилися про зустріч. Проте тест показав негативний результат. Ми припустили, що може бути період «вікна» – це період, коли ВІЛ уже є у крові людини, однак аналіз на антитіла до нього ще є - негативний. Тому я радила пройти повторне тестування за пів року. На цьому етапі, я порадила чоловіку, в якого високий ризик інфікування ВІЛ, доконтактну профілактику», – ділиться Ірина.

Ідеться про приймання антиретровірусних препаратів для зниження ризику інфікування ВІЛ. Чоловік погодився. Соціальна працівниця допомогла звернутися у медзаклад, аби отримати препарати.

Мирослава зі своїм партнером розпочали лікування наприкінці березня. І хоча пройшло не багато часу, та жінка вже відмічає, що її самопочуття покращується. Вона дякує соціальній працівниці проєкту Pact «Інновації для подолання епідемії ВІЛ» Ірині за випадкове знайомство, моральну підтримку у лікуванні, соціальний супровід.

У благодійній організації «100 відсотків життя. Кропивницький» наголошують, що кожній людині потрібно проходити тестування на ВІЛ-інфекцію щороку. Якщо були незахищені статеві стосунки, тестуватися необхідно за три місяці після них. 

А більш регулярно тестуватися на ВІЛ треба тим, хто перебуває в групах ризику. Це чоловіки й жінки за 35 років, які практикують ризиковану поведінку, наприклад, - вживають алкоголь, мають незахищений секс, залежні від азартних ігор тощо; партнери людей, що живуть із ВІЛ; чоловіки, які практикують секс із чоловіками; люди, які вживають ін’єкційні наркотики. 

Пройти безплатне тестування можна у БО «100 відсотків життя. Кропивницький» за адресою: вул. Преображенська, 2 (будинок побуту), 6 поверх, каб. 614. Зателефонувати або написати, щоби поставити запитання з теми, можна за номером: 067 00 55 303.

Зручний пункт для тестування на ВІЛ у Кіровоградській області можна знайти на сайті https://testporuch.phc.org.ua/regions/kirovohradska-oblast/