Fotoinform

Крім того, місцевість обмежена Табурищанським мисом з одного боку і насипами залізничних та шосейних доріг з іншого, а отже, природній відтік води з території в 700га., де розташовані 2,5 тис. будинків і мешкає 10,5 тис. чол., неможливий. Стік же зливових та паводкових вод спрямований, завдяки розташуванню доріг та вулиць, саме на “нижнє місто”. Тож не дивно, що періодично цей район Світловодська перебуває в центрі уваги засобів масової інформації як осередок надзвичайної ситуації. Лише за останні роки Табурище активно підтоплювалось під час весняних паводків 1996, 1998 р.р. та після злив влітку 2001, 2004, 2008 р.р. Так у поточному році внаслідок потужного циклону 10-11 липня випало 117,6 мм. опадів при місячній нормі 74 мм. Було затоплено 80 га території Хмельницького мікрорайону міста, підтоплено близько 270 приватних осель, при цьому повністю знищено врожай на постраждалих присадибних ділянках, пошкоджено до 8 тис. м2 дорожнього покриття, що порушило нормальні умови проживання 1500 мешканців.  Протягом десяти днів, з 11 по 21 липня, 29 рятувальників ГУМНС України в Кіровоградській області за допомогою шести одиниць техніки відкачували воду в 108 житлових будівлях та присадибних ділянках. Як розповів начальник Світловодського райвідділу МНС Ярослав Любецький: - Перший день відкачувати було неможливо – дренажна система мікрорайону була заповнена вщерть, доводилося чекати, доки працюючі на повну потужність насоси станцій водозниження вигонять воду за межі міста. Тим часом робили обходи, допомагали мешканцям рятувати майно, та й взагалі всім, чим тільки могли. Лише на другий день почалася плідна робота. Заявок було більше двохсот, але коли ми відкачували воду на одному подвір’ї, вона поступово сходила і на сусідніх. Допомагали також розчищати підвали, території садиб. Вісім діб весь офіцерський склад навіть ночував на роботі. Керівництво м. Світловодська та області високо оцінило оперативність та професіоналізм дій працівників МНС. Зокрема було відзначено, що з року в рік постійно зростає майстерність рятувальників. На жаль, відпрацьовувати її доводиться в умовах реальної, а не учбової надзвичайної ситуації. За попередніми підрахунками в липні цього року стихією було завдано збитків більш ніж на 9 млн. грн.. Станом на вересень поточного року населенню частково компенсовано втрати врожаю на присадибних ділянках – всього на 300 тис. грн. Місцеві жителі в усіх негараздах схильні звинувачувати міську владу: - За радянських часів за каналами доглядали і насосні станції добре працювали, тож і проблем не було, - говорить мешканець Табурища. – У мене тут дід прожив багато років, не пам’ятаю, щоб коли-небудь виникали такі неприємності, як останніми роками. Ми з дружиною придбали будинок лише за три місяці до підтоплення – бачили, що на сусідній вулиці проводяться ремонтні роботи дренажу, сподівалися, що все буде гаразд. А на 10 липня у нас взагалі були придбані білети, аби їхати на море відпочивати...  Як повідомив нам начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Світловодського міськвиконкому Микола Шалаєвський, ще у 1966-1971 роках було побудовано сітку каналів для відведення поверхневих вод, що утворюються під час дощів чи танення снігу, три насосні станції, дві лінії вертикального дренажу: перша призначалась для перехоплення фільтраційного потоку з боку Кременчуцького водосховища, друга – від плавень, тобто Дніпродзержинського водосховища. На певному етапі ціль була досягнута і ситуація стабілізувалася. Проблеми почалися ще у 80-х роках, коли почали виходити з ладу лінії вертикального дренажу. Свого часу проектувальники попереджали, що високий вміст заліза у ґрунтових водах може створювати проблеми в подальшому, а отже система потребує постійного контролю. Крім того, друга лінія вертикального дренажу експлуатувалась водно-каналізаційним господарством. Ухил же каналів відведення поверхневих вод складає всього 1-3%, а отже вони постійно замулюються і вимагають регулярного розчищення. До того ж місцеві жителі ще погіршують ситуацію, періодично використовуючи дренажну систему як сміттєзвалище. Щодо насосних станцій водозниження, то з шести існуючих на сьогодні лише дві працюють на викид води за межу міської території: одна через 20-кілометровий вивідний канал, що впадає в Дніпродзержинське водосховище, інша – в плавні. При цьому розрахункова кількість зливового чи паводкового припливу з усієї водозбірної площі близько 4000 кубометрів на годину, або й більше, залежно від інтенсивності опадів. А обидві вищезгадані насосні станції при роботі на максимальну потужність можуть виводити за межі Табурища лише 1520 кубометрів за годину. Як бачимо, можливості не зрівняти з потребами. Тож на сьогодні система працює так, що при інтенсивному таненні снігу або сильних зливах територія затоплюється, а вже потім поступово відбувається відкачування води. На упередження підтоплення система спрацьовує лише при незначних опадах. Крім того, внаслідок сильного замулення та засмічення вивідного каналу, який не чистили майже 30 років, руху води на більшій його частині немає взагалі. А отже при інтенсивному відкачуванню води з Табурища відбувається затоплення с. Свердлівка, дачного масиву садового товариства “Аромат” та сільськогосподарських угідь, неподалік від яких проходить канал. Частина ж води взагалі повертається до Хмельницького району Світловодська. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 року № 160 була затверджена Комплексна програма ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України. Відповідно до постанови були розроблені обласна та місцева програми. Але фінансування не відбулося. У 2006 році в бюджет вперше було включено всього 2432 тис. грн. на першочергові заходи: розчищення каналів поверхневого водовідведення. Та через непорозуміння між Держбудом і Мінекології гроші так і не надійшли. Реальне фінансування програми розпочалося лише в 2007 році, причому з держбюджету надійшло 170 тис. грн., а з місцевого – 231,2 тис. грн., тобто у співвідношенні 40% до 60%. Завдяки цьому було оновлено відрізок дренажної системи довжиною 192 м. На 2008 рік заплановано використати 844 тис. грн., з яких лише 15% надійдуть з місцевого бюджету, а решта – з державного. Станом на сьогоднішній день тендер по визначенню підрядної організації вже проведено. Планується, що роботи будуть виконуватись вже у листопаді - грудні поточного року. Вартість же першочергових заходів з реконструкції системи повністю складає (в цінах 2002 року) 14,7 млн. грн. і передбачає розчищення всієї мережі каналів, малого та великого акумулюючих озер, будівництво нових ліній вертикального дренажу, ремонт і оновлення всіх насосних станцій. І якби програма, прийнята у 2002 році, стабільно і своєчасно фінансувалась, до 2008 року уже були б помітні результати. Поки що ж жителям нижнього міста залишається сподіватися, що їм і надалі буде щастити і весняне танення снігу не співпадатиме у часі з паводком по середньому Дніпру, а на період літніх злив рівень води у Дніпродзержинському водосховищі вже перебуватиме в межах норми. Крім того є ще ряд факторів, що ускладнюють і без того непросту ситуацію в Світловодську. Так село Табурище існувало задовго до створення водосховища, а отже його будівництво велося на інженерно не підготовленій території, тобто без урахування оптимального розташування доріг, без планування каналів водовідведення тощо. Також не поліпшує положення той факт, що у приватному секторі відсутнє централізоване водовідведення за наявності централізованого водопостачання, при цьому втрати з водопровідної мережі складають до 40%, що постійно поповнює і без того високий рівень ґрунтових вод. Тож, проблема Хмельницького району Світловодська складається з багатьох чинників і вимагає комплексного вирішення, що, насамперед, передбачає виконання всеукраїнської, обласної і місцевих програм, їх своєчасне фінансування в повному обсязі. А доти мешканцям Табурища залишається розраховувати лише на рятувальників МНС, які неодмінно прийдуть на допомогу, коли знову станеться лихо.