Fotoinform

Шкода від спалювання опалого листя, сухої трави багатолика та істотна. На превеликий жаль, не всі це усвідомлюють.
Згідно із статистичними даними при згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згоранні. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
Окрім безпосередньої шкоди людському здоров’ю, випалювання залишків сухої рослинності призводить до таких негативних наслідків: в місцях розведення багать руйнується верхній родючий шор ґрунту, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли залишки сухої рослинності перегнивають, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола погане добриво і, таким чином, влаштування вогнищ на ґрунті щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння, а знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення промерзання ґрунту в 2-4 рази.
При спалюванні трави на присадибних ділянках виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, особливо у суху та вітряну погоду, а при спалюванні сухої рослинності вздовж доріг існує загроза неконтрольованого поширення вогню. Також, дим від вогнищ може надовго зависати у повітрі, при цьому погіршується видимість на дорогах.
Викладені вище факти є непереборним доказом того, що випалювання рослинних решток несе численні загрози і не тільки здоров’ю людини.
Крім того, шановні кіровоградці, пам’ятайте, що відповідно до вимог діючого природоохоронного законодавства за випалювання рослинності або її залишків на громадян накладається штраф до 1190 грн, ті самі дії в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду тягнуть за собою накладення штрафу до 1700 гривень.

джерело