МОЗ повідомляє: 12 серпня (станом на 9:00) в Україні 84 548 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 1 970 летальних, 45 686 пацієнтів одужало. За добу зафіксовано 1 433 нові випадки. Загалом проведено 1 214 941 тестування методом ПЛР. Усього за добу одужало 752 пацієнти.

У Кропивницькому відкрили експозицію «Майстер дитячих ілюстрацій»

Март 16, 2018 | Новини | Просмотров: 1081 | Комментариев: 0

Багато хто з нас перечитуючи ту чи іншу книгу звертає увагу на її автора й рідко замислюється над постаттю художника, який створює до неї ілюстрації, якому вдається в лаконічних малюнках передати цілу історію

Одним із видатних художників-ілюстраторів дитячих книг та журналів минулого століття являється неповторний в своєму жанрі художник-земляк, графік, карикатурист, відомий майстер сатири Амінадав Каневський, якому 17 березня виповнюється 120 років від дня народження. Яким він був? Звідки черпав свої ідеї, хто його надихав? Його творчість може багато розповісти про свого автора.

З нагоди відзначення ювілею митця в обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «Майстер дитячих ілюстрацій», в якій представлені репродукції найбільш відомих творів художника, серед яких малюнки до наступних дитячих книг: «Золотий ключик, або пригоди Буратіно» М. Толстого, «Мийдодир» К. Чуковського, «Ось який розсіяний» С. Маршака, «Вітя Малєєв у школі і вдома» М. Носова, набір листівок «Весела сімейка», каталог художники «Мурзилки» (1977) та каталог до виставки творів з нагоди 40-річчя творчої діяльності А. М. Каневського (1964).

Амінадав Каневський народився 17 березня 1898 року в місті Єлисаветграді (нині Кропивниицький) у багатодітній родині бухгалтера. Його життєвий та творчий шлях був сповнений випробувань та вимагав постійної праці над собою. Хист до малювання почали помічати ще в ранньому віці. Надалі творчість юного художника формувалась під час створення копій малюнків з популярного тоді щотижневого журналу «Нива».

У 1909 році, через скрутне матеріальне становище родина Каневських переїздить до Катеринослава (нині Дніпро). У віці дванадцяти років майбутній художник розпочав самостійно заробляти на життя, пішовши на роботу до місцевого фотографа він отримував два карбованці на місяць за те, що носив за господарем по всьому місту важкий апарат зі штативом. Від одного фотографа переходив до іншого, потім працював в конторі на млині – був кур'єром, далі потрапив підсобним робітником на невеликий завод «Штамп».

В подальшому помітили та підтримали творчий хист художника у військовій частині, де він служив й в 1921 році й відрядили А. Каневського на навчання у ВХУТЕМАС (Вищі державні художньо-технічні майстерні, де в 1924 році, по закінчені робітфаку, був зарахований на графічний факультет. Навчався у відомих художників-графіків - П. Павлинова (1881-1966), М. Купріянова (1894-1933), В. Фаворського (1886-1964), а також у майстра сатири Д. Моора (1883-1946). Вплив останнього на художника виявися вирішальним.
У квітні 1936 року відкрилася його перша виставка робіт-ілюстрацій до художньої літератури. Це був такий собі огляд досягнень книжкової графіки, її художнього зростання. Широко була презентована на цій виставці творчість Амінадава Каневського. Це був новий етап шляху художника.

У 1936 році А. Каневський зробив свій перший малюнок для «Крокодила» і незабаром він став одним з постійних співробітників журналу. А вже згодом художник створив новий образ головного героя дитячого літературно-мистецького журналу «Мурзілка» – доброго, допитливого, пухнастого, жовтого песика-кореспондента в червоному береті та шарфі, з перекинутим через плече фотоапаратом, який надовго полюбився дітям багатьох поколінь.

Кожен новий твір Амінадава Каневського дає можливість глядачеві отримати подвійну радість – радість зустрічі з вже знайомим та радість неочікуваного відкриття. Він завжди міг знайти щось нове та хвилююче в оточуючому навколо нього світі, адже образи і сюжети він брав із життя, надихався ним. За потреби залишав роботу незавершеною і йшов у творчих пошуках на вулицю, спостерігав за дітлахами, людьми, шукав необхідні риси та кольори. Малюнки викликають захоплення оригінальністю задуму, новизною образного рішення, красою колориту та сміливістю ліній. Найхарактернішою рисою його таланту являється тонке почуття гумору, вміння бачити в житті смішне або те, що потребує висміювання.
Комічне в його роботах представлене багатогранно – від прямого неприкритого сарказму в політичних карикатурах і до тонкої іронії в ілюстраціях повістей М. Гоголя, від гострого глузування в сатиричних ілюстраціях казки М. Салтикова-Щедріна «Карась-ідеаліст» (1939) до теплої і ласкавої посмішки в ілюстраціях дитячих книг. Сатиричний склад художнього мислення проявляється в усіх гранях його творчості, є джерелом гостроти і своєрідності.

У грудні 1945 року А. М. Каневському було присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв, а в квітні 1966 року – народного художника РРФСР.

Далі в 1959 році на Міжнародній виставці мистецтва книги у Лейпцигу срібною медаллю у номінації «За найкращі дитячі книги» були відзначені ілюстрації Каневського до книги Самуїла Маршака «Ось який розсіяний», виданої в 1956 році.

В 1970 році була видана повість М. Носова «Вітя Малеєв в школі і дома» про радощі та труднощі шкільного життя двох товаришів проілюстрована художником. Ілюстрація із зображенням двійок, що поспішають за школярами вражає пластичністю рухів, реальністю емоцій та переживань й з часом не втратила своєї актуальності та знайома для кожного.

У 1973 році А. М. Каневський отримує звання народного художника та стає дійсним членом Академії мистецтв СРСР.
Невдовзі на основі малюнків Каневського до повісті М. Носова «Весела сімейка» друкується у 1976 році однойменний набір листівок присвячений хлопчачим пригодам двох друзів Михайла та Миколи. Особливо хочеться відмітити комічність листівки № 2 «Михайлова каша» на якій хлопці ледь встигають збирати кашу, що витікає через верх каструлі та листівку № 6 «Бенгальські вогні» що розповідає про перебільшені дитячі страхи, які породжує темрява, коли здається, що за кожним деревом на тебе чатують вовки з лютими очима й пащею повною гострих зубів. Ілюстрації до «Веселої сімейки» виконані в улюбленій техніці художника-земляка – аквареллю з нанесенням початкового малюнку тушшю, що дає йому можливість емоційно та безпосередньо виразити свої думки та почуття.

Здається, що художнику вдалося на все життя зберегти незабутні дитячі враження й залишатися десь глибоко всередині дитиною з притаманною допитливістю, безпосередністю, необмеженою фантазією та тонким відчуттям оточуючого світу. Його образи людей, тварин та птахів легко упізнаються, але водночас позбавлені бридких рис реалізму. Надовго притягують погляди, чим більше дивишся на них, тим більше помічаєш нових деталей. Він талановито доповнює та розвиває літературні твори дитячих книг, переконує, що малюнки мають сприяти розвитку відчуття прекрасного, органічно поєднуватися з почуттями та переживаннями внутрішнього світу.

Серце Амінадава Каневського перестало битися 1 січня 1976 року, залишивши яскравий, кольоровий світ створених ним казкових героїв та неповторних образів в мистецтві ілюстрацій дитячих журналів та літературних творів. Похований художник у Москві на Головінському кладовищі.

Анна Недлінська 

Будь в курсі найсвіжіших і актуальних новин в місті Кропивницький! Підписуйся на наш канал в YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook. Для зручності завантажуй наш безкоштовний мобільний додаток - Аndroid
Комментарии для сайта Cackle







Linux Хостинг от HostPro Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool
 
Яндекс.Метрика Rambler's Top100 uptime узнать
Besucherzahler
счетчик посещений