Fotoinform

В українській історичній науці це відома постать – постать дослідника-подвижника, який значну частину життя присвятив вивченню історії Центральної України кінця ХVІІ – початку ХХ століття і який довів безперервність історичних процесів у басейні між Дніпром і Південним Бугом.

4 квітня 2023 року Анатолію Васильовичу Пивовару виповнилося б 65 років. «Дивовижна людина! Настільки потужна, що покоління дослідників будуть вивчати історію за тими матеріалами, що він знайшов, опрацював та опублікував! Кіровоградщину Анатолій Васильович безмежно любив і називав її Задніпрськими місцями та Інгульским Степом!» - написав на сторінці у Facebook священик Євген Гуменюк, який в соавторстві з Пивоваром написав книгу «Чечелінівський монастир» .

Влітку 2022 року, через місяць після смерті Анатолія Васильовича, його дружина передала на Кіровоградщину особистий архів дослідника. Незважаючи на великі складнощі воєнного часу працівникам обласної наукової бібліотеки та обласного краєзнавчого музею при фінансовій підтримці небайдужих жителів області вдалося виїхати до столиці і забрати цінні речі Анатолія Пивовара і перевезти до Кропивницького.

І вже в серпні минулого року у краєзнавчому відділі головної книгозбірні області був відкритий «Кабінет Анатолія Пивовара», який складається з особистої бібліотеки науковця з історії України, авторських робіт з історії нашого краю, унікальних архівних документів, фото, карт, особистих речей Анатолія Васильовича.

До дня народження земляка за ініціативи директора бібліотеки Валентини Животовської та завідуючої відділом мистецтв Світлани Ушакової був започаткований проєкт електронного архіву дослідника – інформаційний ресурс для фахівців та любителів історії Степової України «ПивоварАрхів» (https://library.kr.ua/pyvovar/).

Під час презентації кандидат історичних наук Олександр Чорний поділився спогадами про Анатолія Васильовича. Розповів, як на початку 1990-х років, працюючи у редакційно-видавничій раді НАН України, Анатолій Васильович організував видання «Історії запорізьких козаків» Дмитра Яворницького.

Це була знакова подія для тодішньої української історичної науки, яка в умовах демократизації суспільства взяла курс на вивчення раніше не популярних або табуйованих сторінок історії.

Сотні тисяч знайдених та оцифрованих дослідником документів і матеріалів, з огляду на його ранню смерть, потребують уведення до наукового обігу, що сприятиме і дослідженню історії краю, і увічненню пам’яті про краєзнавця та його вкладу в українську науку.

Завідувачка відділом мистецтв Світлана Ушакова розповіла, як саме до бібліотеки Чижевського потрапив приватний електронний архів дослідника, як виникла ідея розмістити його на сайті бібліотеки, про робочі моменти створення структури та наповнення розділів «ПивоварАрхіву».

Разом з бібліотекою Чижевського наукову спадщину нашого видатного земляка популяризує Обласний краєзнавчий музей, де наприкінці березня в відбулася презентація виставки «Джерелознавець та державний діяч», на якій були представленні особисті речі, документи, фото та книги Пивовара.

Ще частина речей з приватного архіву Анатолія Пивовара експонується в Олександрійському міському музейному центрі.

Захід зібрав істориків, краєзнавців, тих, хто мав честь спілкуватися, працювати, проводити цікаві наукові розробки з Анатолієм Васильовичем. Присутні згадували його як дивовижну особистість, невгамовного, ґрунтовного, неперевершеного дослідника, який навіть після своєї передчасної смерті продовжує консолідувати історико-краєзнавчу спільноту, спонукаючи її до нових відкриттів.

Адже все, що робив Анатолій Пивовар, мало єдину ціль – відкривати, показувати та розповідати українцям про землю, на якій вони живуть, про генетичний зв’язок з пращурами та могутнє коріння, що живить наш дух сьогодні, в часи великих випробувань.