Fotoinform

У ляльки грають дівчатка різного віку. Маленькі дбайливо вкладають спати своїх «діточок», а «дівчинки» вже поважного віку охоче шиють лялькові ковдри поряд із іншими милими штучками, що нагадують їм про своє дитинство. Так було в усі часи: з ними грають, залишають на пам'ять, і зараз старовинні ковдри для ляльок можна знайти в музеях різних країн. Вони вже давно стали предметом колекціонування - у світі є кілька колекцій, що нараховують сотні лялькових ковдр.
... Хоча довгі роки дітям взагалі було не до гри, і, навіть, в ХVІІ – ХVІІІ століттях дитячі забави вважалися непотрібними, а дорогі іграшки - тратою грошей навіть у сім'ях із достатком. До тих пір поки в ХІХ столітті ляльки не почали виробляти масово, дорогу іграшку давали дитині ненадовго і під суворим наглядом няні або матері. Не в кожному будинку була справжня лялька, а ось саморобними ляльками діти всіх верств все ж грали протягом багатьох років. Змінювалися обличчя цих ляльок, одяг, але все одно маленькі дівчатка, укладаючи їх спати, турботливо вкривали своїх «дітей» клаптиковими ковдрами.
Судячи з якості таких ковдр, які в наш час продаються на антикварних аукціонах, велика частина їх була зшита самими дівчатками, адже навчання шиттю починалося рано, років з трьох, і що могло бути більш придатним, ніж ковдра із зшитих між собою клаптевих квадратиків або смужок. Лялькові квілти були першими кроками до осягнення мистецтва шиття. Ті ковдри, які шили мами, були мініатюрною копією справжніх квілтів із каймою і складними блоками. І, звичайно, вони відрізнялися якістю виконаної роботи.
Які блоки використовувалися для лялькових клаптевих ковдр? Для цього достатньо погортати старовинні дамські журнали, в яких періодично друкували різні дизайни, і кожна прихильниця мистецтва шиття могла спробувати новий блок, нехай і в маленькому форматі. Частіше це були найпростіші, хрестоматійні блоки, які виконати було під силу навіть дітям. А іноді й складні багатодільні клаптеві дизайни, які вимагають уміння й певного досвіду.
У світі відомі кілька великих колекцій клаптевих ковдр для ляльок. Одна з них є у Джанет Мейерс (Janet Meyers). Коли в 1966 році у Джанет народилася донька, то вона, звісно, стала купувати іграшки, серед яких були й антикварні лялькові ліжечка. Як це часто буває, мама не ризикнула дати дорогі іграшки дитині, а почала «грати» в них сама. Поступово колекція ліжечок зросла до 300, а найдавніша з них датована 1840 роком. Але ж всі ці ліжечка треба було чимось накривати. Для цієї мети Джанет на різних аукціонах придбала близько 500 лялькових міні-квілтів. З часом вона почала і сама шити лялькові ковдри.
Ще одна колекція докладно описана в книзі «Скарби дитинства» (автор Merikay Waldvogel), де, незважаючи на те, що мова йде всього лише про 80 лялькових ковдр, ретельно систематизовані блоки і тканини, з яких ці ковдри зшиті.
На сайті «dublirin.com.ua», творцями якого є киянки Ірина Кривонос та Ірина Лукашенко, утворилося своє співтовариство любителів лялькових ковдр. Наші сучасниці в різних містах і країнах присвячують цьому заняттю багато часу. Вони так само, як і у всі часи, шиють ці клаптеві мініатюри для своїх донечок і онучок.
Колекція робіт, яка представлена в Кіровоградському обласному художньому музеї, складається близько з 150-ти ковдр, які надіслали 128 рукодільниць із 13 країн (Україна, Російська Федерація, Латвія, Литва, Естонія, Казахстан, Білорусія, Німеччина, Угорщина, Ізраїль, США, Франція, Бельгія). В цих роботах переважно використовувалися дизайни і тканини старовинних малюнків. У 2012 році колекція вже експонувалася в Росії (Санкт-Петербург), Голландії (Вельдховен), Латвії (Рига), Естонії (Нарва), Україні (Київ). Вже традиційно, після виставки частина колекції передається в дитячі будинки, і потім поповнюється новими роботами. І сьогодні, в день відкриття виставки, лялькові ковдри передаються до двох дитячих будинків – «Дитячого будинку інтернатного типу для дітей дошкільного та шкільного віку «Барвінок» та комунального закладу Дитячий будинок «Наш дім» Кіровоградської міської ради.
Доповнюють різнобарвну експозицію чудові ляльки-тільди з тканини майстрині Наталії Усачової, ляльки «Ведмедики Тедді» Грети Агафонцевої та експонати, надані галереєю «Апполон».
Ініціатором цієї виставки в нашому місті є Ірина Кудревич – майстер клаптикового шиття та член Кіровоградської обласної громадської організації «Єлисаветградський узвіз».
Сподіваємося, що в Кіровограді колекція лялькових ковдр також викличе зацікавленість не тільки у прихильників рукоділля, батьків і дітей, але й у мистецтвознавців та дизайнерів по текстилю.
Під час відкриття виставки Ірина Олександрівна Кудревич передала до фондів Кіровоградського обласного художнього музею свою власну роботу «Веселий горошок» та «Осінні мотиви» Наталії Сухорукової (Російська Федерація).

Леся Дмітрієва, науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею