Fotoinform

У заході взяли участь народні депутати України Костянтин Яриніч, Олександр Горбунов, керівники районів та ОТГ, структурних підрозділів облдержадміністрації, фахівці Центру розвитку місцевого самоврядування.

Перш за все Сергій Кузьменко подякував очільникам ОТГ за прийняття важливого рішення - об'єднатися у сильні громади.

"Ви гарний приклад того, що у нас є всі можливості і підстави будувати успішну Кіровоградщину і Україну", - підкреслив він. "Сьогодні ми маємо реалізувати не просто реформу місцевого самоврядування, ми ставимо за мету розпочати формування європейської України. Для цього ми вчимося та переймаємо найкращий світовий досвід".

Голова ОДА наголосив, що об’єднавчі процеси відбуваються виключно за принципом добровільності.

"Це позиція Президента, Уряду, що сформульована на законодавчому рівні", - зазначив він і додав, що при цьому надзвичайно важливим є те, щоб створена громада була спроможною – мала достатні фінансові ресурси і можливості, щоб забезпечити жителів ОТГ базовими послугами та подальший розвиток території.

За цими базовими принципами нині в області створено 16 об’єднаних територіальних громад, у 13 з яких відбулись перші вибори. Маємо 10% населення Кіровоградщини, які проживають в ОТГ. Ці громади отримали набагато ширші повноваження, ніж окремо взяті населені пункти.

"За останні два роки ми не лише створювали ОТГ на Кіровоградщині, а й впроваджували реформи, які є невід'ємною складовою децентралізації", - зауважив Сергій Кузьменко. "Реформа по створенню ОТГ не може відбуватися сама і повинна бути підтримана змінами, що відбуваються в різних сферах. Якщо ми візьмемо охорону здоров'я, то сьогодні прийнято рішення про виділення 4 млрд. грн. на сільську медицину, адже процес створення ОТГ покликаний вдихнути нові можливості і життя в маленькі громади." Голова ОДА повідомив, що у 2018 році область отримає більше 100 млн. грн. на будівництво 25 нових сільських амбулаторій, що будуть забезпечені транспортом, медичним та комп’ютерним обладнанням. Крім цього, значні інвестиції упродовж двох років вкладено в медицину третього рівня. Системна робота триває й у напрямку модернізації закладів другого рівня та збереження медичних кадрів. Приміром, за останні кілька років власне житло отримали 85 лікарів та 25 медпрацівників. "Все, що передбачає медична реформа – гідні умови праці, заробітна плата та житло – є гарною мотивацією для лікарів працювати на певній території, - підкреслив керівник області.

Також Сергій Кузьменко торкнувся змін, що відбуваються в освітній галузі в рамках децентралізації. "Ми маємо забезпечити умови для того, щоб діти отримували якісну освіту незалежно від того, де вони навчаються – в місті чи у селі. Для цього створюються освітні округи з опорними школами, а наше завдання - будувати дороги, купувати транспорт, забезпечити заклади необхідними фахівцями, щоб наші школярі мали змогу вступати до кращих вишів", - наголосив він. За словами Сергія Кузьменка, для підвезення учнів до опорних шкіл за останні півтора року було придбано 35 шкільних автобусів. Що ж стосується удосконалення дорожньої інфраструктури Кіровоградщини Сергій Кузьменко зауважив, що завдяки значним ресурсам з державного бюджету нинішнього року на ремонт та будівництво доріг спрямовано близько 600 млн. грн. "Уряд і Президент анонсували, що в бюджеті на 2018 рік закладено більший ресурс на ці потреби, а значить ремонтними роботами буде охоплено більше доріг як державного, так і регіонального значення".

Очільник області висловив сподівання, що наступного року спільними зусиллями органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості, вдасться зробити значний ривок в децентралізаційних процесах. "Коли у нас об'єднається 30% громад, упевнений, надалі цей процес по області проходитиме автоматично без зайвої агітації".

Насамкінець Сергій Кузьменко подякував всім, хто долучився до реалізації реформи.

"Переконаний, у наступному році, усвідомивши, що ви є господарями на території, яку вам ввірили люди, і отримавши ресурси, будете дбати не лише про соціальну сферу, а й про те, як залучити інвестора, щоб створити нові робочі місця".

Після пленарної частини учасники Форуму продовжили роботу у тематичних секціях з питань: "Регіональний розвиток та інвестиції" та "Соціально-гуманітарний розвиток".