Fotoinform

Від початку свого функціонування ця вузькоколійна залізниця була важливою транспортною артерією, що пов’язувала між собою кілька областей України. Плодюча земля регіону щорічно примножувала валовий збір зерна, що сприяло розвитку залізничної інфраструктури. Саме це сприяли будівництву вузької колії на дільницях Бердичів – Гайворон, Холонівська – Семки, Гуменне – Вінниця, Гайворон – Підгородня, Гайворон – Рудниця, Дохно – Чечельник. Основні будівельні роботи на колії велися у період з кінця 1860-х до початку 1890-х років, а формування дистанції колії, околотків, бригади як адміністративних одиниць повністю завершилося на початку минулого століття.

Під час «розквіту» вузькоколійки велика робота проводилась по введенню нових видів тяги, вагонів, механізації навантажувально-розвантажувальних робіт на станціях, розвитку колійного господарства, будівельних підрозділів, соціальної сфери тощо.

З 1940 року розпочався середній ремонт колії з заміною забрудненого баласту і підійманням колії при значній заміні шпал.

22 червня 1941 року мирне трудове життя закінчилось через вороже вторгнення, а колійники дистанції були вимушені робили все для забезпечення перевезення вантажів у воєнний час.

Наприкінці 1944 року колектив дистанції забезпечив тимчасове відновлення колії, штучних споруд і пропуск поїздів по всім напрямкам вузької колії, а протягом наступних п’яти років на відстані всієї вузької колії були висаджені лісосмуги, що надало можливість прибрати сотні тисяч снігових щитів.

На сьогоднішній день на дистанції працює 248 залізничників, з них 113 монтерів, які займаються поточним утриманням. Очолює виробничий підрозділ Володимир Недзеленко, який на зазначеній посаді працює вже 6 років та має стаж роботи у залізничному транспорті майже 40 років.

Розгорнута довжина головний колій Гайворонської дистанції становить 160,6 км та 130,5 км головних колій вузькоколійної ділянки. В межах вузькоколійки діють 59 залізничних переїздів (21 з них із автобусним рухом) та 214 штучних споруд (в тому числі 25 мостів). У своїй структурі дільниця нараховує 7 цехів та 8 околотків.

Серед ключових проблем виробничого підрозділу – зношеність основних фондів та неможливість подальшого утримання збиткової вузькоколійної дільниці, через що залізничники звертаються до місцевих адміністрацій щодо питання здійснення компенсації збитків магістралі від діяльності вузькоколійної залізниці у повному об’ємі із місцевого бюджету.

Втім, не зважаючи на складнощі, у дистанції проводяться всі види капітальних колійних робіт у відповідності до запланованих термінів та обсягів. Так, за 8 місяців поточного року стан колії покращився на 12 балів порівняно із минулорічними показниками. Для цього було виконано низку протиаварійних робіт, зокрема колійні бригади уклали 4 тис. 405 шпал, у тому числі 1 тис. 200 нових дерев’яних та 2 тис. 416 нових залізобетонних, що на 1 тис. 181 шпалу більше, ніж у торік.

Додамо, що вузькоколійка на Одеській магістралі приваблює чимало туристів, зокрема із Німеччини, Італії, Голландії, Греції тощо. Щороку тут проводиться декілька ознайомчих масштабних екскурсій і подорожей, під час яких до старинного паровоза, що працює на вугіллі, чіпляють кілька вагонів, і іноземці насолоджуються мандрівкою ретро-поїздом і чудовими краєвидами Центральної України.