МОЗ повідомляє: 9 524 нові випадки COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 18 жовтня 2021 року. Зокрема, захворіли 790 дітей та 122 медпрацівники. Також за минулу добу ▪️госпіталізовано – 3 127 осіб; ▪️летальних випадків – 177; ▪️одужало – 3 421 особа; ▪️здійснено тестувань за добу – 49 449 (зокрема методом ПЛР – 23 992, методом ІФА – 2 946); ▪️досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 22 511. За весь час пандемії в Україні захворіло – 2 644 694 особи; одужало – 2 329 418 осіб; летальних випадків – 60 810; проведено ПЛР-тестувань – 13 581 768. За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована в Одеській (1367), Харківській (823), Дніпропетровській (782), Житомирській (703) і Львівській (546) областях.

Кропивницький: в обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «Сакральний код храмових споруд»

Апрель 18, 2018 | Новини | Просмотров: 616 | Комментариев: 0

Щороку 18 квітня відзначається Міжнародний день пам'яток та визначних місць спрямований на підвищення цікавості суспільства до різноманітності культурної спадщини, її вразливості та необхідності збереження пам’яток для майбутніх поколінь.

Культурна спадщина складає значну частину нашого життя. Вона оточує нас в будівлях рідних міст й з’являється посеред природних ландшафтів та місць археологічних розкопок.

Цього дня в стінах обласного художнього музею розгорнуто експозицію «Сакральний код храмових споруд» присвячену храмовим будівлям серед яких кілька пам’яток архітектури національного значення, які розташовані на території нашої області й знаходяться під охороною держави. Кожна із них сповнена своєрідним сакральним змістом закодованим через догматику та символіку в особливостях планування, будівництва та декоративного оздоблення.

Сакральний сенс цих споруд величний адже це місце спілкування людини з творцем, шматочок неба на землі. Значення храмів ширше культових функцій, що ними виконуються, релігійних ідей, які вони втілюють. У символіці архітектури та декоративного оздоблення храмових споруд розкриваються уявлення про Всесвіт, а в період середньовіччя храми були місцем громадських зборів та урочистих церемоній.
Однією із визначних пам’яток історичної та культурної спадщини України являється храмовий комплекс Києво-Печерської лаври – православного монастиря заснованого 1051 р. у Києві, який вже в одинадцятому столітті став центром християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус головного великого монастиря – «лаври». Сама назва походить від слова «печери», бо саме у печерах на її території оселялись перші монахи. Оспівують величний комплекс Києво-Печерської лаври у своїх роботах Михайличенко В. К. «Києво-Печерська Лавра» (2014), «Києво-Печерська Лавра. Трапезна палата» (2014) та Пилипенко І. Я. «Дальні печери» (2006).

Також до переліку пам’яток архітектури національного значення відноситься храмова споруда Ковалівської церкви, яка являє собою п'ятикупольний храм збудований в неоруському архітектурному стилі. Ця будівля приковує погляди художників-земляків, які присвячують їй свої полотна. Серед яких Козачинський Ф. С. «Бабуся з онукою» (1917), Логвинюк О. С. «Ковалівська церква». До речі в інтер'єрі церкви збереглися фрагменти розпису Феодосія Козачинського виконані в другій половини XIX століття.

Ще однією унікальною пам'яткою архітектури національного значення являється Хрестовоздви́женська церква зображена Кухаренко І. О. у творі «Осінь в Розумівці» (2012). Це православний храм в селі Розумівка Олександрівського району, родова усипальня родини Раєвських, яка зазнала суттєвих змін у плануванні, архітектурних формах та оздобленні від початку будівництва ініційованого старшою донькою М. Раєвського Катериною, подальшої реконструкції онуком, далі пережила вандалізм та спотворення в часи радянської влади, й нарешті, у 2005-2008 рр. в рамках проекту створення історико-меморіального заповідника родини Раєвських відбулась реставрація церкви. Було відновлено центральний світловий купол та дзвіницю, розкрито прекрасний ордер чавунних колон дорійського типу, виконано частину робіт із відновлення втрачених настінних розписів та оздоблення церкви.
Доповнюють експозицію роботи Кімнатного А. Д. «Церква Святого Йосипа Обручника (Олександрійський р.)» (2006), Плітіна В. Г. «Етюд. Храм Успіння Пресвятої Богородиці» (1997) та Каверіна В. О. «Вечірній дзвін» (2016).

За підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні та у співпраці з Міністерством культури України - 2018 рік був офіційно проголошений Європейським та українським роком культурної спадщини. Тож сподіваємось, що майбутні покоління ще довгий час матимуть змогу пізнавати, розкривати сакральний зміст та просто милуватися цими прекрасними храмовими спорудами, які увічнила у своїх роботах ціла плеяда митців.

Анна Недлінська  


Сподобалася ця публікація? Не пропустіть наступні публікації і почніть стежити за нашими новинами ПІДПИСАТИСЯ.

ПОШИРЮЙТЕ.

Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook та Instagram.
Коментуйте.
Комментарии для сайта Cackle Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства.







Linux Хостинг от HostPro
Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool
 
Яндекс.Метрика Rambler's Top100 uptime узнать
Besucherzahler
счетчик посещений